Хронологія ґваделупських подій

1474: Індіанець на ім’я Кваухтлатоатцін (“орел, який промовляє”) народився в Кваутітлан.

1476: Хуан де Зумарраґа народився в Іспанії.

1492: Христофор Колумб відкрив Америку, досягнувши берегів острова, що отримав назву Сан-Сальвадор.

1517: Мартін Лютер написав твір “95 тез”, які стали початком Реформаційного руху.

1517: Франсіско Ернандес де Кордоба відкрив Мексику.

1519-1521: Ернан Кортес висадився на березі Мексики і завоював столицю ацтеків.

1522: Перші місіонери прибули до Мексики, серед них – Педро де Ґанте.

1524: З прибуттям до Мехіко дванадцяти місіонерів офіційно розпочалась місійна діяльність.

1525: Індіанець Кваухтлатоатцін прийняв хрещення та отримав християнське ім'я Хуан Дієґо (Йоан Дидак).

1526: Місіонери-домініканці прибули до Мексики.

1528: Отець Хуан де Зумарраґа прибув до Нового Світу.

1528: Перша Королівська Аудієнсія на чолі з губернатором Нуньо де Ґусманом прибула до Нової Іспанії.

1529: Померла дружина Хуана Дієґо, Марія Лусія.

1529, 27 серпня: Непорозуміння між представниками Першої Аудієнсії та місіонерами-євангелізаторами.

1530: Замах на життя єпископа-номінанта Хуана де Зумарраґи.

1531: Низка природних катаклізмів: землетруси, поява комети Галлея, сонячне затемнення, які індіанці інтерпретували як наближення кінця світу.

1531, 9-12 грудня: У час зимового сонцестояння Мати Божа Ґваделупська явилася Хуанові Дієґо Кваухтлатоатцінові. Богородиця попросила селянина стати Її посланцем. Плащ-тільму було представлено єпископові-номінанту Хуанові де Зумарразі.

1531: На пагорбі Тепеяк збудовано першу каплицю на честь Ґваделупської Богородиці. 26 грудня плащ-тільму Матері Божої Ґваделупської було процесійно перенесено до цієї каплиці.

1531: На честь перенесення плаща-тільми до каплиці на пагорбі Тепеяк постав твір Pregуn del Atabal, в якому поєднано старовинні мелодії ацтеків з доконкістадорських часів із новими мотивами та словами.

1537, 9 червня: Святіший Отець Павло ІІІ видав папську буллу Sublimis Deus. Вона надавала індіанцям дозвіл приймати Святі Таїнства. Цей документ був заохоченням для катехитів та захистом гідности автохтонного населення.

1537: Скликано церковне зібрання з метою ухвалення змін у таїнстві Хрещення. Нововведення було запропоновано через винятково численні хрещення. Дискусії навколо цього питання тривали впродовж кількох десятиліть.

1541: Один з перших істориків Нової Іспанії францисканець Торібіо де Бенавенте засвідчив, що близько 9 мільйонів індіанців прийняли християнство.

1544, 15 травня: Помер дядечко Хуана Дієґо, Хуан Бернардіно.

1545: Під час посухи та чуми до Ґваделупської святині вирушило паломництво дітей.

1545-1548: Метис на ім’я Антоніо Валеріяно написав розповідь про об’явлення Ґваделупської Богородиці під назвою Nican Mopohua (“Тут розповідається”).

1548: Відійшли у вічність Хуан Дієґо та єпископ Хуан де Зумарраґа.

Середина XVI ст.: Написано три найважливіші манускрипти: Nican Mopohua – найдавніша розповідь, міститься в Нью-йоркській публічній бібліотеці; Cуdice 1548 або Codex Escalada, написаний на шкірі оленя. Твір розповідає про два об’явлення Ґваделупської Богородиці на пагорбі Тепеяк. На рукописі зображено Хуана Дієґо, одягненого в плащ-тільму, а також вказано дату його смерти, ім’я, зроблено короткі написи мовою науатль та підписи Антоніо Валеріяно (автора Nican Mopohua) та Бернардіно де Сахаґуна; Codex Saville – ілюстрований календар, в якому зображення Ґваделупської Богородиці поміщено на позначці року 1531.

1555: Під час Провінційної ради архієпископ Мехіко Альфонсо де Монтуфар сформулював канони, які опосередковано підтвердили об’явлення.

1555-1556: Каплицю на пагорбі Тепеяк нанесено на Уппсальську мапу (названу на честь міста Уппсала, у якому вона сьогодні знаходиться).

1556: Архієпископ Монтуфар наказав провести дослідження Ґваделупських набоженств. Зібрані свідчення утвердили характер цих набоженств як справжнього вияву християнської віри та релігійних практик.

1556: Архієпископ Монтуфар розпочав будівництво другого храму на честь Ґваделупської Матері Божої.

1556: Поруч із хатинкою Хуана Дієґо в Кваутітлан збудовано каплицю. Іншу споруджено в містечку Тульпетлак.

1559: Донька Хуана Мартіна Ґарсії дала детальне свідчення про Хуана Дієґо, його дружину, Марію Лусію, місце їхнього одруження та проживання.

1562: Мартін де Аранґурен провів перепис населення, який сьогодні знаходиться у музеї базиліки. У документі згадано Ґваделупську Діву.

1564: Образ Ґваделупської Богородиці вперше вирушив у подорож на Філіппінські острови.

1567: Завершено будівництво нової церкви, яке ініціював архієпископ Монтуфар.

1568: У книзі Verdadera Historia del Conquista de la Nueva Espaсa (“Правдива історія завоювання Нової Іспанії”) Берналь Діас дель Кастільйо двічі згадує базиліку Матері Божої Ґваделупської, як і численні чуда, що мали місце у святині.

1568: Пірат Майкл Филипс описав велику побожність іспанців та індіанців до Ґваделупської Богородиці.

1568: Францисканець Бернардіно де Сахаґун описав зростаючу популярність набожности до Матері Божої Ґваделупської на пагорбі Тепеяк.

1570: Архієпископ Монтуфар надіслав королю Іспанії Філіпові ІІ копію образу Ґваделупської Богородиці, виконану олійними фарбами.

1571: Вирушаючи на битву під Лепанто, адмірал Джованні Андреа Доріа взяв на борт корабля копію образу Матері Божої Ґваделуп- ської. Згодом перемогу над флотом Османської імперії він приписав заступництву Ґваделупської Діви.

1573: Історик Хуан де Товар написав Primitive Relations (“Первісні свідчення”). Він же записав історію об’явлення із раніших джерел, що їх, імовірно, написав перекладач Зумарраґи, Хуан Гонзалес.

1576: Папа Григорій XIII надав каплиці на пагорбі Тепеяк право відпустів та благословення.

1582: Два важливі документи у досьє Chimalhuacбn Chalco – ex-voto (знак вдячности за ласку) та сонет – описують об’явлення в Ґваделупе.

1589: У Treatise on the History of the Indies (“Трактаті про відкриття Індій”) Суарес де Перальта писав про об’явлення Матері Божої Ґваделупської.

1590: Написано Nican Motecpanа (“Впорядкований переказ”), у якому подано розповідь про об’явлення та праведне життя Хуана Дієґо.

1590: Завершено картину, на якій зображено об’явлення Ґваделуп- ської Богородиці Хуанові Дієґо.

1606: Виготовлено першу копію плаща-тільми із датою та підписом Бальтасара де Ечаве.

1615: Художник Джованні Страдано створив мідну гравюру з об’явленням Матері Божої Ґваделупської та чудами за її заступництвом.

1622: Видання Publicaciуn de Diego Garrido надрукувало образ Ґваделупської Богородиці.

1647: Образ Матері Божої Ґваделупської на плащі-тільмі вперше закрито під склом.

1648: У 100-річчя від дня смерти Хуана Дієґо священник Міґель Санчес видав іспанською мовою книгу Imagen de la Virgen Marнa, Madre de Dios de Guadalupe (“Образ Пречистої Діви Матері Божої Ґваделупської”), у якій передано історію об’явлення.

1649: Луїс Лассо де ла Веґа видав книгу мовою науатль Huei – Tlamahuicoltica (“Велика подія”), у якій розповідається про об’явлення і до якої додано ранні письмові джерела мовою науатль.

1650: Завершено будівництво індіанської парафії. Відтепер каплицю вживатимуть як захристію.

1666, 18 лютого – 22 березня: Церковна влада провела офіційні дослідження Ґваделупських об’явлень та чудотворного плаща-тільми. Ватикан підтвердив характер досліджень, надавши їм статус Апостольської візитації.

1666: На найвищій вершині Тепеяк збудовано “Каплицю на маленькому пагорбі”.

1667: Святіший Отець Климент IX встановив 12 грудня свято Ґваделупської Богородиці.

1689: Єзуїт Карлос де Сіґуенса-і-Ґонґора написав твір Piedad Heroyca de don Fernando Cortйs (“Героїчне благочестя отця Фернандо Кортеса”), у якому згадано об’явлення в Ґваделупе.

1695: Закладено наріжний камінь нового санктуарія, освячення якого відбулося у 1709 році.

1723: Проведено офіційне дослідження за розпорядженням архієпископа Ланс’єґо-і-Еґуілас.

1737: Пресвяту Діву Марію Ґваделупську проголошено покровителькою Мексики.

1746: Покровительство Ґваделупської Богородиці поширено на усю Нову Іспанію, яка обіймала регіони від північної Каліфорнії до Сальвадора.

1746: Святіший Отець Бенедикт XIV поблагословив будівництво колегії Ґваделупської Богородиці.

1746: Лицар Ботуріні Бенадуччі сприяв урочистості офіційної коронації образу.

1754: Святіший Отець Бенедикт XIV проголосив Діву Марію Ґваделупську покровителькою Нової Іспанії та встановив відповідне богослужіння на відзначення її свята 12 грудня.

1756: Відомий художник Міґель Кабрера опублікував своє дослі- дження плаща-тільми та образу Богородиці у книзі Maravilla Americana (“Американське чудо”).

1757: Діву Марію Ґваделупську проголошено покровителькою міста Понсе в Пуерто-Ріко.

1757: Cвятіший Отець Бенедикт XV надав дозвіл королю Фердинанду VII відправляти богослужіння до Ґваделупської Богородиці на усіх іспанських територіях.

1767: Після того, як Товариство Ісуса було вигнано з іспанських територій, єзуїти поширили образ Ґваделупської Діви в усіх куточках землі.

1787: Д-р Хосе Іґнасіо Бартолаке провів експеримент-дослідження чудесного збереження плаща-тільми та доручив групі митців дослідити образ Діви.

1795: Під час відновлення рами кислота ненароком потрапила на образ Ґваделупської Богородиці, проте в чудесний спосіб він не постраждав, за винятком невеликої плями.

1810: Отець Міґель Ідальґо-і-Костілья, очільник руху за незалежність Мексики, обрав образ Ґваделупської Богородиці своїм прапором.

1821: Аґустін де Ітурбіде віддав мексиканський народ під покров Діви Марії Ґваделупської та проголосив її покровителькою й імператрицею Мексики.

1895: Численні єпископи з обох американських континентів взяли участь у затвердженій Апостольським престолом коронації Матері Божої Ґваделупської.

1899: Перший пленарний Собор Латинської Америки відбувся у Ри- мі. У ході нарад було відзначено особливе заступництво Діви Марії Ґваделупської.

1900: Святіший Отець Лев ХІІ проголосив безстроковість богослужінь до Ґваделупської Богородиці.

1904: Святіший Отець Пій Х надав церкві Ґваделупської Матері Божої статус меншої базиліки.

1910: Святіший Отець Пій Х проголосив Діву Марію Ґваделупську покровителькою Латинської Америки.

1911: На місці будинку Хуана Бернардіно збудовано церкву.

1921, 14 листопада: Вибух підкладеної під образ бомби спричинив велике руйнування всередині базиліки, проте плащ-тільма залишився неушкодженим.

1926-1929: Повстанці крістерос, які боролися проти антицерковного уряду Мексики, своїм бойовим гаслом обрали клич: “Viva Cristo Rey, viva la Virgen de Guadalupe!” (“Нехай живе Цар Христос, нехай живе Пречиста Діва Ґваделупська!”). Єпископат Північної Америки та Лицарі Колумба підтримували переслідувану в Мексиці католицьку Церкву.

1926: З огляду на релігійні обмеження уряду, вперше свято Ґваделуп- ської Матері Божої у базиліці відбулося без участи духовенства.

1928: Копію образу короновано у Санта-Фе, Арґентина.

1929: Фотограф Альфонсо Марке вперше задокументував відкриття – віддзеркалення чоловічої голови у правому оці Пречистої Діви.

1931: На відзначення 400-ліття об’явлення охрещені того року в архідієцезії Ґвадалахари малюки отримували імена Ґваделупе або Хосе Ґваделупе.

1933: День проголошення Ґваделупської Богородиці покровителькою Латинської Америки відзначено в базиліці св. Петра у Римі.

1935: Святіший Отець Пій ХІ проголосив Ґваделупську Матір Божу покровителькою Філіппін.

1938: Президент Товариства Пресвятого Імени у Каліфорнії проголосив Діву Марію Ґваделупську Царицею Нового Світу, яку мають вшановувати усі католики США та Канади.

1941: Делегати, представники двадцяти країн, зібралися в базиліці Діви Марії Ґваделупської для молитви за мир. Серед учасників був архієпископ Лос-Анджелеса Джон Кантвел, який очолив делегацію американського духовенства до Мехіко. Він же вніс прохання, аби найменувати Діву Марію Ґваделупську Покровителькою США. Архієпископ Мехіко Луїс Марія Мартінес подарував архієпископові Кантвелові частинку плаща-тільми.

1945: Святіший Отець Пій ХІІ проголосив Ґваделупську Богородицю Царицею Мексики та Імператрицею Америки. Понтифік під- твердив нерукотворність чудотворного образу.

1946: Святіший Отець Пій ХІІ проголосив Діву Марію Ґваделупську Покровителькою Америк.

1951: Карлос Салінас провів дослідження образу і зафіксував відображення голови чоловіка у правому оці лику Пресвятої Діви.

1956: Офтальмолог д-р Хавьєр Торроелья Буено дослідив очі Діви Марії на плащі і підтвердив існування у них відображення.

1958: Д-р Рафаель Торріха Лавуаньє опублікував своє дослідження явища Пуркіньє-Сансона, яке простежується в Ґваделупському образі.

1961: Святіший Отець Іван ХХІІІ молився до Ґваделупської Богородиці, Матері Америк, і назвав Її Матір’ю та учителькою віри усіх американців.

1962: Під час вивчення збільшеної у двадцять п’ять разів світлини образу д-р Чарльз Валіґ виявив наявність відображень двох облич в очах Діви Марії.

1962: У ході дипломатичного візиту до Мексики президент США Джон Кеннеді та перша леді Жаклін Кеннеді взяли участь у Святій Месі в базиліці Діви Марії Ґваделупської.

1966: Святіший Отець Павло VI надіслав золоту троянду до базиліки Діви Марії Ґваделупської.

1975: З образу знято захисне скло для того, аби офтальмолог д-р Енріке Ґрауе міг провести дослідження.

1976: Освячено нову базиліку Діви Марії Ґваделупської, що знаходиться за сім кілометрів від Мехіко.

1979: Під час свого першого міжнародного паломництва Святіший Отець Іван Павло ІІ відслужив Месу в базиліці Діви Марії Ґваделупської.

1979: Д-р Хосе Асте Тонсман зафіксував принаймні чотири постаті, відображені в обох очах Діви.

1981: Відкрито канонізаційний процес Хуана Дієґо.

1988: Літургійні відзначення свята Ґваделупської Матері Божої 12 грудня піднесено до статусу свята в усіх дієцезіях США.

1990, 3-6 травня: Хосе Барраґан Сільва отримав черепно-мозкову травму та смертельні поранення в результаті падіння з балкона. Він був оздоровлений за заступництвом Хуана Дієґо. Це чудо було свідченням до канонізації Хуана Дієґо.

1990, 6 травня: У Ватикані Святіший Отець Іван Павло ІІ проголосив Хуана Дієґо блаженним. Цього ж року Понтифік відвідав базиліку в Мехіко, де провів церемонію беатифікації Хуана Дієґо.

1992: Святіший Отець Іван Павло ІІ освятив каплицю на честь Ґваделупської Матері Божої в базиліці св. Петра.

1999: Святіший Отець Іван Павло ІІ проголосив Ґваделупську Богородицю покровителькою обох Америк.

1999: У рамках канонізаційного процесу Хуана Дієґо проведено дослідження плаща-тільми.

2002, 31 липня: Папа Іван Павло ІІ причислив до лику святих Хуана Дієґо Кваухтлатоатціна. Церемонія відбулася в базиліці Діви Марії Ґваделупської у Мехіко.

2003: Паломництво реліквій плаща-тільми містами США, зорганізоване Апостольством святих реліквій за фінансової підтримки Лицарів Колумба та Сімейних місій Святого Хреста. Відтак реліквії складено в соборі Богоматері Ангелів в Лос-Анджелесі.

2003: Після канонізації Хуана Дієґо архієпископ Норберто Рівера Каррера заснував Інститут Ґваделупських досліджень з метою об’єднання науковців навколо поглиблення знань про Ґваделупські події.

2007, 13 травня: Під час першої апостольської подорожі у Бразилію Святіший Отець Бенедикт XVI підкреслив значення Ґваде- лупської Богородиці, звертаючись до єпископів Латинської Америки та країн Карибського басейну словами, що їх століттями раніше промовила до Хуана Дієґо Пресвята Діва.