ПІСЛЯСЛОВО

ВЛАДИКИ МИХАЇЛА БУБНІЯ

Україномовне видання книги Карла Андерсона і монсеньйора Едуардо Чавеса “Ґваделупська Богородиця: Матір цивілізації Любови” – це ще один вагомий внесок у скарб- ницю Марійної духовности українського народу. Ґваделуп- ську Діву називають “Покровителькою обох Америк”, але її популярність поширюється далеко за межі цих двох континентів. Вона є унікальною чудотворною святинею, яку Католицька церква вшановує як один з нерукотворних образів Матері Божої, наукові дослідження якого просто приголомшують, адже нікому із вчених за стільки років не вдалося розкрити усі його таємниці.

У лютому 2018 року на запрошення Владики Браєна Байди, правлячого єпископа Саскатунського, я мав унікальну можливість разом із канадійськими паломниками звершити паломництво до санктуарія Ґваделупської Богородиці, покровительки Мексики. Неможливо передати словами ті почуття і враження, які я досвідчив під час цієї прощі. Впродовж восьми днів я мав нагоду молитися і спостерігати за виявом особливої побожности та великої любови латиноамериканців до цієї Ґваделупської Святині. Бачив, з яким трепетом і жертовністю вони приступали до почитання цієї ікони, пересуваючись на колінах десятки, а то й сотні метрів по бетонній доріжці, як щиро молилися перед цією святи- нею, як активно і масово брали участь у Богослужіннях іприймали Святі Тайни.

Найбільше враження справило на мене дієцезіальне (єпархіяльне) спільне паломництво. Я думав, що цей потік людей ніколи не закінчиться. Тисячі і тисячі людей у різноманітних національних убраннях, під удари барабанів та в супроводі інших музичних інструментів крокували в напрямку санктуарія, несучи надзвичайно гарні величезні композиції із живих квітів на честь Богородиці. Ці подарунки складали до стіп Матері Божої, а згодом у молитві, чуваннях та в піснях прославляли свою Покровительку протягом двох днів, ночуючи хто де: одні – в наметах на площі біля базиліки, інші – в кузовах ошатно прибраних квітами та стрічками вантажівок, а ще інші розмістилися під цими ж автомобілями безпосередньо на вулиці і пішохідних доріжках. Просто неймовірні враження.

До того ж, я мав можливість спостерігати, як до цієї святині прибували не тільки християни, але також представники різних нехристиянських релігій Латинської Америки. Не заходячи у храм, перед головним входом до базиліки, вони виконали кілька своїх ритуальних танців, вшанувавши “Царицю Мексики та Америки”, і відтак повертались щасливі до своїх домівок.

Ґваделупська Богородиця є покровителькою вагітних і тих, хто випрошує ласку батьківства і материнства. Своєю покровителькою Її обрали також Лицарі Колумба – найчисельніша у світі братерська організація чоловіків-католиків. У своєму служінні та діяльності цей Орден особливий наголос ставить на активності у сфері “за життя”, т. зв. pro-life activities, проводячи різноманітні акції та заходи “за збереження людського життя” від самого його зачаття і до природної смерти. Ця спільнота мирян останнім часом досить інтенсивно розвивається також в Україні, тому з ініціативи владики Браєна Байди, єпарха Саскатунського, вирішено перекласти історію цієї Святині українською мовою, щоб вона стала доступною для широкого кола українських читачів, особливо серед членів Лицарів Колумба та їхніх родин.

Щиро дякую доктор Ірині Іванкович, Голові Релігійного товариства українців католиків “Свята Софія” в США, за цю колосальну працю, яку вона відважилася здійснити. Думаю, що ця книга відкриє для українського читача іншу, духовну реальність Латинської Америки та спричиниться до усвідомлення і утвердження також свого християнського коріння Марійної духовности і традицій. Тим самим вона заохотить усіх нас до паломництва святими Марійними місцями України та ще більшого почитання й любови до Пресвятої Богородиці – Матері всіх часів і народів.


Владика Михаїл Бубній, Єпископ, Екзарх Одеський УГКЦ,
Греко-Католицький Національний Капелан Лицарів Колумба в Україні