ПРИВІТАЛЬНЕ СЛОВО
АРХІЄПИСКОПА МЕЧИСЛАВА МОКШИЦЬКОГО
Коли в 1979 році святий Іван Павло ІІ, першим з усіх пап, прибув до мексиканського санктуарію, вчинив Матір Божу Ґваделупську Покровителькою євангелізації для людей у всьому світі. Він поставив віру Марії як приклад для кожного віруючого і взивав до Богородиці про допомогу, звернувшись до Неї титулом – “Зірка першої і нової євангелізації”. Вдаючись до сцени зіслання Святого Духа, описаної у Діяннях апостолів, він сказав: “Ми також … очікуємо на прихід Святого Духа, який вкаже нам шлях євангелізації, що через неї й надалі мусить продовжуватись народження Церкви… Ми також тут … прагнемо тривати на молитві з Марією, Матір’ю нашого Господа і Вчителя – з Тобою, Мати надії зі святого образу із Ґваделупе!”.
Присутність святого Івана Павла ІІ у цьому святому місці, звернула увагу всього світу на неймовірну і непояснювальну присутність чуда, яке триває. Чуда, яким є святий образ Ґваделупської Мадонни. Тому святий Іван Павло ІІ благав Марію: “О Мати! Допоможи нам бути вірними служителями великих таємниць Божих! Допоможи нам навчати істини, яку проголошував Твій Син, і прищеплювати любов, яка є найбільшою заповіддю та першим плодом Святого Духа. Допоможи нам зміцнювати у вірі наших братів. Допоможи нам пробуджувати надію вічного життя. Допоможи нам бути на сторожі великих скарбів, які складені у душах довіреного нам народу!”.
Це прохання папи підхопили Лицарі Колумба, обираючи собі одним із шляхів свого служіння у Церкві поширення культу Ґваделупської Мадонни, тобто формування світу в дусі відповідальности за розширення Божого Царства – Царства Істини, Справедливости та Миру.
Сповнений довіри, я споглядаю на той шлях, який у теперішній ситуації потрібний Україні. Нехай пізнання і глибоке усвідомлення правди про об’явлення Матері Божої Ґваделупської дасть нам розуміння того, як важливо довірити себе у руки Божого Сина, користуючись опікою і заступництвом Непорочної Матері.
Отже, дуже добре, що ця книжка потрапила нам до рук. Адже вона є плодом віри і досвідчення опіки Марії. Тож треба подякувати всім, хто спричинився до її перекладу і видання українською мовою.
Бажаю приємного читання і духовного зросту тим, хто, звернувшись до видання, піде дорогою істини, справедливости та миру. Цю книжку не потрібно відкладати на полицю після прочитання, а передавати її іншим людям, щоб у такий спосіб поширювати славу і зміцнювати довіру до Матері Божого Сина, аби разом зі зростанням побожности, зростала наша радість віри, надії і любови.